^Назад до Верху

foto1 foto2 foto3 foto4 foto5


Дистанційне навчання - це мобільність

Дистанційне навчання - це сучасне навчання

Дистанційне навчання - це заощадження часу

Велика кількість дистанційних курсів

Дистанційне навчання - це сучасні технології

Get Adobe Flash player

Шлапак О.А., к.е.н., доцент

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Вінниця

МАТЕРІАЛИ МІЖВУЗІВСЬКОГО ВЕБІНАРУ "Застосування системи  автоматизованого опитування  студентів ВНЗ"

 

Сьогодні  важко  уявити  навчальний  процес  в  сучасному  університеті  без використання  інформаційних технологій та, зокрема, автоматизованих систем оцінки  знань  студентів.  Платформи  дистанційного  навчання  давно  вже  стали системами управління навчанням. Системи, адаптовані до навчального процесу конкретного  вищого  навчального  закладу  дозволяють  використовувати дистанційні  курси  для  вибіркового  навчання,  організації  самостійної  роботи студентів,  сховища  електронних  матеріалів  для  навчання  та  тестової  системи оцінки знань студентів. 

Серед  вчених,  роботи  яких  дозволяють  активізувати  запровадження автоматизованої оцінки знань студентів на практиці можна відзначити таких, як В.А. Андрєєв, О.Г. Глазунова, О.О. Коваленко, В. М. Кухаренко, Н.В. Морзе, Є.А.  Паламарчук,   П.І.  Федорук  та інших.  Але дуже  часто не  всі  можливості наявних автоматизованих систем використовуються в навчальному процесі. 

Розглянемо особливості взаємодії студента для самооцінки власних знань та подальшого проміжного і підсумкового контролю.

Найбільш  доцільним  є  використання  інтегрованого  навчального середовища,  саме  перебування  в  якому  фіксується  системами  моніторингу,  а оцінка знань формується не тільки як середнє значення відповідей на тести, а і активності студента в інформаційному навчальному середовищі [1, С. 281]

Студент  взаємодіє  з  навчальною  системою  через  інтерактивний  модуль.

Модуль  забезпечує  можливість  взаємодії  користувачів  із  системою  за допомогою інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу. У процесі взаємодії студента із системою  студентський  модуль  змінюється,  перетворюючись  у  більш досконалий,  який  точніше  відповідає  можливостям  і  потребам  студента  й максимально точно відображає картину засвоєних знань і набутих навичок [2, C.21].

Система  Moodle  є  одною  з  популярних  відкритих  систем  дистанційного навчання  та  активно  використовується  у  Вінницькому  торговельно-економічному інституті. 

 

До основних властивостей Moodle можна віднести [3, С. 411]: 

- відкритий доступ;

- широкий спектр інструментів;

- функціональність;

- різноманітні способи подання матеріалу;

- різноманітні інструменти перевірки знань і контролю успішності;

-  активний  розвиток  завдяки  популярності  та  використанню  багатьма

університетами.

 

Мінус запропонованої системи полягає в необхідності адаптації системи до навчального  процесу,  достатньо  складному  процесу  реєстрації  студентів  та формування  навчальних  груп,  відсутності  модуля  оцінки  якості  тестових завдань.

 

Можливості, які надає Moodle користувачам, можна згрупувати за ролями:

 1. Студенти:

а) навчаються в будь-який час, у будь-якому місці, у зручному темпі; 

б) витрачають більше часу на глибоке вивчення цікавих тем; 

в) знання краще засвоюються. 

2. Викладачі: 

а) підтримують курс в актуальному стані; 

б) змінюють порядок і спосіб подачі матеріалу залежно від роботи групи;

 в)  витрачають  більше  часу  на  творчу  роботу  та  професійне  зростання, тому що рутинні процеси можна довірити СДО; 

г) підтримують зворотний зв’язок. 

3. Адміністрація: 

а) ефективно розподіляє навантаження на викладачів; 

б) аналізує результати навчання; 

в) знижує витрати на управління навчальним процесом. 

 

Дослідження  системи  MOODLE  різними  вченими  та  практичними викладачами,  робота  в  середовищі  свідчить  про  те,  що    для  підвищення ефективності  системи  тестування  Moodle  необхідно  вдосконалити  її організаційне  забезпечення  шляхом  удосконалення  таких  функцій  контролю знань:

-  підготовка тестових завдань; 

-  автоматична  верифікація  та  ідентифікація  осіб,  що  проходять тестування;

-  розробка  матриці  відповідальності  і  контроль  за  виконанням  плану тестування; 

-  тестування студентів; 

-  формування документації за результатами тестування. 

 

Для  створення  банку  тестових  завдань  необхідно  використовувати піраміду Блума, основою якої є знання, наступна сходинка – розуміння, далі – застосування,  і  три  останні  вершини  піраміди  –  аналіз,  синтез.  Оцінювання ідей,  знань.  Такий  підхід  дозволяє  сформувати  різні  категорії  тестів  – наприклад, прості, складні, середньої складності [4, С. 177].

Для  створення  тестів  з  використанням  рисунків  і  графіки  необхідно підготувати графічні файли, відкоригувати його розмір, зберегти файл рисунку на сервері.

Необхідно  сформувати  тести  таким  чином,  щоб  всі  категорії:  закриті, відкриті,  з  одною  правильною  відповіддю,  з  декілька  ми  правильними відповідями, встановлення відповідності, з числовою відповіддю,  з текстовою відповіддю  –  були  використання  в  масиві  текстових  завдань.  Крім  того, доцільно за сутністю розділити тестові завдання за теоретичним та практичним матеріалом навчального курсу. 

 

Якщо  говорити  про  фахові  дисципліни  спеціальності  «Маркетинг»,  то загальний підхід повинен будуватись на таких проекціях:

1.  Тести щодо знань основних фахових термінів.

2.  Тести,  щодо  знань  методик  організації  маркетингових  досліджень та аналізу одержаних результатів.

3.  Тести  щодо  практичних  навичок,  одержаних    на  практичних заняттях та під час  самостійної роботи. 

Для  створення  ефективної  системи  тестування  для  проміжного  і підсумкового  контролю  знань  студентів,  необхідна  побудова  інтегрованого технологічного  середовища,  яке  б  включало  і  об’єднувало  б  у  єдиний технологічний  процес  дії  за  реалізацією  визначених  функцій  контролю, здійснювала  моніторинг  активності  студента,  містило  оцінку  якості  тестів  та інструменти зручного формування тестових завдань з врахуванням методичних особливостей.  

 

Список використаних джерел

1.  Коваленко  О.О.  Формування  інформаційного  середовища  для навчальних  закладів  та  центрів  корпоративного  навчання  /  О.О.  Коваленко, А.В.  Петровська,  Ю.В.  Околодько  //  «ІНТЕРНЕТ-ОСВІТА-НАУКА-2014», дев’ята  міжнародна  науково-практична  конференція  ІОН-2014,  14-17  жовтня, 2014 : збірник праць. – Вінниця : ВНТУ, 2014. – С. 280-283.

2. Федорук П.І. Адаптивна система дистанційного навчання та контролю знань на базі інтелектуальних інтернет-технологій / П.І. Федорук /Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеню доктора технічних наук, 05.13.06  – інформаційні технології. – К.,  2009. – 40 с. 

3. Загребельный С.Л. Сравнительный анализ автоматизированных систем управления  обучением  MOODLE  и  «UNIVERSYS  WS»  /  C.Л. Загребельный, А.В. Лях // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2015. - № 1 (45). – С. 409-415.

4.  Морзе  Н.В.  Методика  створення  електронного  навчального  курсу  (набазі платформи дистанційного навчання Moodle) / Н.В. Морзе, О. Г. Глазунова.– К.: «Аграр Медіа Груп», 2012. – 247 c.