^Назад до Верху

foto1 foto2 foto3 foto4 foto5


Дистанційне навчання - це мобільність

Дистанційне навчання - це сучасне навчання

Дистанційне навчання - це заощадження часу

Велика кількість дистанційних курсів

Дистанційне навчання - це сучасні технології

Get Adobe Flash player

Іващук О.В., к.ф.-м.н., доцент, Радзіховська Л.М., к.пед. н., доцент

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Вінниця

МАТЕРІАЛИ МІЖВУЗІВСЬКОГО ВЕБІНАРУ "Застосування системи  автоматизованого опитування  студентів ВНЗ"

 

  Одним з головних елементів сучасного навчального процесу є опитування і оцінювання знань студентів. Опитування використовується для встановлення  якості набутих студентами знань, умінь і навичок, а також з метою визначення готовності майбутніх фахівців до виконання своїх професійних обов’язків.

  Контроль знань є стимулом навчальної діяльності для студентів, адже він переконливо  і  на  конкретному  матеріалі  показує  їх  досягнення,  прогалини  і помилки у засвоєнні навчального матеріалу. На кінцевому етапі вивчення будь-якої  навчальної  дисципліни,  контроль  знань,  умінь  та  навичок  має  за  мету виявити  їх  рівень  знань  відповідно  змісту  навчальної  програми  даної дисципліни [2].

  Існуюча  традиційна  система  контролю  знань  є  суб’єктивною,  оскільки викладач  (суб’єкт)    сам  веде  заняття,  сам  складає  питання,  сам  вислуховує відповіді і сам на свій розсуд ставить оцінку, тобто він сам оцінює не тільки якість знань студентів, а і якість своєї роботи [1]. Це свідчить про необхідність впровадження систем автоматизованого навчання та контролю знань студентів у ВНЗ. 

  Не зважаючи на значну увагу вчених до проблеми контролю навчальних досягнень студентів, практично недостатньо  розглянуте питання використання інформаційних автоматизованих систем опитування, які є достовірним засобом оцінювання знань студентів з різних дисциплін.

  Проаналізуємо  існуючі  сучасні  автоматизовані  системи  контролю  знань.

  Так,  в  Черкаському  державному  технологічному  університеті  створено програмно-інформаційну  систему  навчання  та  контролю  знань  студентів  – типову  електронну  систему  тестування  (ТЕСТ).  У    Прикарпатському національному університеті розроблено програму комп’ютерного адаптивного тестування  на  основі  моделі  Раша.  У  Вінницькому  державному  аграрному університеті  використовується  автоматизована  система  навчання  і  контролю знань «Тезаурус». Система призначена для самопідготовки і автоматизованого тестування  в  навчальній  мережі  «Інтранет  ВДАУ»  і  мережі  Інтернет.  У  Миколаївському  державному  гуманітарному  університеті  ім.  Петра  Могили розроблена  і  використовується  інтелектуальна  інформаційна  система підсумкового контролю знань студентів «VOLKON», яка містить конструктор тестів,  модуль  адміністрування,  модуль  для  проведення  сеансів  тестування, модуль  статистичної  обробки  результатів  тестування,  модулі  допомоги  і перевірки якості тестів. Розробки програмних засобів контролю знань ведуться в  Національному  університеті  «Львівська  політехніка»,  Дніпропетровської академії  управління,    Херсонському  державному  технічному  університеті, Харківському  національному  університеті  радіоелектроніки,  Одеському національному політехнічному університеті та в інших ВНЗ України.

 Розроблені засоби автоматизованого контролю знань мають ряд недоліків, до  яких  можна  віднести  відсутність  контролюючих  програмних  систем,  які використовуються для здійснення різних методик підсумкового контролю (не обов’язково тестових), тобто, контролю різних видів та для контролю з різних навчальних дисциплін.

  Виходячи  з  цього,  виникає  завдання  розробки  таких  методів  та  засобів систем автоматизованого контролю знань, які б усували вказані недоліки. 

  Було  проведено  порівняльний  аналіз  найбільш  використовуваних  систем дистанційного  навчання  з  відкритим  кодом  для  експериментального тестування,  проаналізовано  вивчення  методичного  забезпечення  існуючих систем автоматизованого оцінювання знань та їхніх можливостей, економічних витрат  на  впровадження  (В.Болотов,  В.Безрукова,  А.Дахин,  В.Монахов)    та  обрано систему «Moodle», в якій було створено наступні види тестових завдань:

множинний вибір;

альтернативні;

числові питання.

 

  У запропонованому проекті ІТ основним є модуль підсумкового контролю знань, проте, є і модулі, які являють собою програмні інструментальні засоби, які  фахівець  застосовує  в  своєму  освітньому  курсі,  які  дають  можливість організовувати опитування, тестування тощо.. 

  За рахунок впровадження автоматизованої системи усі іспити та заліки на кафедрі економічної кібернетики та інформаційних систем ВТЕІ КНТЕУ в 2014 н.  р.  були  електронними.  Можливості  системи  «Moodle»  дозволили  створити структуру  білету,  яка  відповідає  вимогам  КНТЕУ,  та  врахувати  побажання викладачів  кафедри. 

 

В  білети  в  залежності  від  специфіки  дисципліни  були включені наступні завдання: 

- множинний  вибір  –  завдання  на  вибір  однієї  або  кількох  правильних відповідей (робоча назва «вибір з множини»); 

- альтернативні – питання типу правильно/неправильно; 

- коротка відповідь (завдання відкритої форми)  – звичайні питання або питання  на  заповнення  порожніх  місць.  При  відповіді  на  питання  студент вводить коротку фразу, при цьому можна призначити кілька правильних зразків відповідей, причому кожний з різною оцінкою;

- числове питання – відповіддю є число;

- питання на встановлення відповідності;

- заповнення прогалин у тексті (завдання закритої форми) – відповіддю на питання є заповнення прогалин у самому питанні;

-  завдання  типу  «підстановка»,  в  якому  студенту  дається  формула  чи текст, в які він повинен підставляти свої числові значення, символи чи слова;

- завдання  з  відповіддю  у  вигляді  файлу  чи  ссилки  (робоча  назва  «завдання з ручною перевіркою»).

 

  У  відповідності  до  вимог  КНТЕУ  щодо  структури  екзаменаційного  та залікового  білету  останнім  завданням  на  іспиті  або  заліку  має  бути  творче завдання, яке оцінюється, зазвичай, найбільшою кількістю балів. Саме завдяки  «завданням з ручною перевірко» та можливістю прикріплення файлів студенти виконували  такі  завдання  та  присилали  відповіді  у  вигляді  малюнків,  прін-скріну, графів тощо.

  За  рахунок  різноманіття  видів  завдань  була  врахована  специфіка  кожної окремої  дисципліни,  що  викладається  на  кафедрі.  Найбільш  громіздким  та важким було створення екзаменаційних білетів з математичних дисциплін, які  містять  великий  обсяг  не  тільки  фактичної,  але  й  аналітичної  інформації,  що досить погано піддається формалізації. 

  Зауважимо,  що  при  формуванні  залікових  та  екзаменаційних  білетів  по кожному заданню створюється банк питань і комп’ютер самостійно формує з вказаного банку білети. За рахунок цього на іспиті та заліку не має однакових білетів,  також  здійснюється  комп’ютерна  перевірка  більшості  завдань,  а перевірка  творчих  завдань  викладачем  здійснюється  з  дотриманням  вимог анонімності,  кінцеві  результати  електронних  іспитів  та  заліків  записуються  в архів  бази  даних  «Moodle».  По  закінченню  оцінювання  студенти  в  любий зручний  для  них  час  можуть  подивитись  свій  перевірений  білет  та  проаналізувати допущені помилки.

  З  урахуванням  різних  здібностей  студентів  до  заучування  приблизно половина питань, включених у підсумковий білет, відводилась на відтворення і формулювання  визначень,  правил,  законів,  друга  половина  –  містила  такі завдання,  при  виконанні  яких  студенти  змогли  б  показати  своє  вміння використовувати  теоретичні  знання  в  практичній  діяльності  або проілюструвати  практичне  застосування  теорії.  Ці  завдання  розділено  на  три ланки:  1)  завдання  за  алгоритмом,  що  знайомий  студенту;  2)  завдання,  що відрізняються  деякими  елементами  новизни  (наприклад,  умова  завдання нестандартна,  а  алгоритм  дії  залишається  тим  самим);  3) завдання,  що потребують пошуку шляху одержання потрібного результату [2].

  Така система поєднала  психолого-педагогічні надбання та автоматичний супровід організації розробки комп’ютерних моделей підсумкового оцінювання знань  студентів.  Завдяки  її впровадженню  було  виконано  вимоги  до об’єктивізації контролю знань студентів, а саме, за рахунок широкого набору інструментів для реалізації різного виду завдань з різних навчальних дисциплін в  системі  «Moodle»  здійснено  об’єктивний  підсумковий    контроль  знань студентів.

  Об’єктивно проведене підсумкове оцінювання знань студентів дозволило практично  реалізувати  основні  дидактичних  принципів  навчання  та раціоналізації  діяльності  викладача  та  студентів.  Педагогічні  можливості системи  автоматизованого  опитування    полягають  у  такому:  посилення професійної  мотивації,  урізноманітнення  форм  і  видів  контрольно-оцінної діяльності  з  урахуванням  загальних  особливостей  контингенту  студентів, забезпечення активної діяльності під час контролю. Впровадження  запропонованої  системи  показало  її  ефективність, дозволило підійти до вирішення задач підсумкового контролю знань на якісно новому  рівні  (через  максимальну  автоматизацію  вказаного  процесу),  дало можливість забезпечити індивідуальне опитування кожного студента, зберігати інформацію  про  його  успіхи,  відобразити  загальний  рейтинг,  ефективно поєднати  співвідношення  теорії  та  практики,  створити  організаційно-педагогічні умови для розвитку кожного студента. 

 

Список використаних джерел

1.  Проблеми  освіти  :  науково-методичний  збірник.  Випуск  5  / М.А.Згуровський, В.М.Доній, А.М.Федяєва та ін. – К. : ВіПОЛ,1996. – 192 с.

2.  Поповський  Ю.Б.  Професійна  підготовка  майбутніх  фахівців економічного профілю із застосуванням системи автоматизованого опитування :  автореф.  дис.  канд.  пед.  наук  :  13.0.04  /  Юрій  Борисович  Поповський.  –  Хмельницький, 2014. – 19 с.